Реклама

Замовити реферат


От партнёров

Интересное

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Контрольна з міжнародної економіки» (ID:1)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   22 кб.

Контрольна з міжнародної економіки

Зміст




Вступ


Міжнародна економіка завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на
зміни в політичній ситуації, економічній кон'юнктурі та правовому середовищі країни.

Роль її посилюється з часу набуття незалежності українською державою, яка намагається зайняти гідне місце в
міжнародних економічних інтеграційних процесах. За таких умов входження кожної країни у наступне тисячоліття
вимагає проведення відповідних політичних, економічних та соціальних реформ, які стануть у майбутньому
запорукою плідного співробітництва у міжнародному масштабі.

Новий етап входження у світове господарство вимагає істотних зусиль як від окремих підприємств, так і від
держави в цілому, від чого, зрештою, буде залежати не тільки динаміка зовнішньої торгівлі, а насамперед,
можливість подальшого економічного та соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової
економіки.

На шляху інтеграції України в європейські й міжнародні структури допущено чимало прикрих прорахунків. Без
сумніву, є об'єктивні причини цього, проте зрозуміло одне - відсутність, особливо в регіонах,
висококваліфікованих фахівців із зовнішньоекономічної діяльності перешкоджає просуванню нашої країни до
цивілізованого співтовариства.

Останнім часом ця проблема є досить відчутною, що пояснюється новими ринковими вимогами фахової спеціалізації
та досвіду управління зовнішньоекономічною діяльністю у сучасних умовах.



1. Суб’єкти міжнародних економічних відносин


Відповідно до чинного законодавства України суб’єктами міжнародних економічних відносин є:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають цивільну
правоздатність і дієздатність відповідно до законів України і постійно мешкають на її території;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і постійне місцезнаходження яких - на її території;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, що не є юридичними особами відповідно до законів
України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами України не заборонено
здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, іноземних суб'єктів господарської діяльності, що не є
юридичними особами відповідно до законодавства України (філії, відділення і т.ін.), але мають постійне
місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України, в тому числі держава в особі її
органів, органів місцевого самоврядування в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, що беруть
участь у господарській діяльності на території України.

Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності виникає у фізичної особи з моменту придбання нею
громадянської дієздатності, порядок, терміни та інші умови виникнення якої регулюються законодавством України,
в першу чергу Цивільним кодексом. Фізичні особи, що мають постійне місце проживання на території України,
мають відповідне право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до Закону України "Про
підприємництво". Фізичні особи, що не мають такого права, набувають його, якщо вони є суб'єктами господарської
діяльності за законами держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх установчих
документів із моменту набуття ними статусу юридичної особи.


2. Торгівля навпрямки і через посередників


У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних
операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими
підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий
(indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників.

Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і централізацією капіталу
характерним є розширення прямого експорту й імпорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів
здійснюється безпосередньо виробниками.

Прямий метод зовнішньоекономічних операцій застосовується: при продажу і закупівлі промислової сировини на
основі довгострокових контрактів; у разі експорту дорогого і великогабаритного устаткування; у разі експорту
стандартного устаткування через закордонні філії; при закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів; у
разі продажу і закупівлі товарів державою.

Прямі зв'язки мають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидке
пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця. Проте і непрямий експорт та імпорт продовжують
зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовий товарообіг
залучається біля 50 % загального обсягу товарів. Цей метод застосовується: у разі збуту стандартного
промислового устаткування; у разі збуту споживчих товарів; при реалізації другорядної продукції; на окремих
важкодоступних і маловідомих ринках; при просуванні нових товарів; у разі відсутності власної збутової мережі;
за умови, що торгівля монополізована значними торговельно-посередницькими фірмами.

У непрямого методу експортно-імпортних операцій також є свої переваги: великий досвід, власна мережа
обслуговування, гарні зв'язки, знання ринку й кон'юнктури.

3. Основні фактори, які впливають на розташування

населення


На розташування населення впливають наступні фактори:

Природні умови (рельєф, клімат і т.д.);

Зайнятість населення в сільському господарстві, наприклад, райони рисосіяння на поливних землях в Південній
та Південно-Східній Азії;

Розвиток промисловості (Європа, США, Канада, Японія, Китай, Австралія, Російська Федерація і т.д.);

Тяготіння населення до транспортних і торгівельних шляхів.



4. Сучасні форми протекціонізму


Сучасні форми протекціонізму являють собою встановлення мита на імпортовані товари та обмеження імпорту.

Розмір мита на товар може бути вищим від тарифної ставки, що застосовується в більшості випадків. Це може
відбутися в результаті застосування до цього товару "антидемпінгових заходів" або "компенсаційних заходів".
Антидемпінгові мита стягуються за вимогою вітчизняних виробників у відповідь на дії іноземних торговців, що в
країні-імпор-тері вважаються "демпінгом". Під "демпінгом" звичайно розуміють продаж товару за ціною, нижчою
від тієї, за якою той самий або подібний товар продається в країні експорту ("справедлива ціна ").
"Компенсаційні" мита стягуються у відповідь на допомогу, яку інша країна надає своїм виробникам, щоб штучно
домогтися їхньої більшої конкурентоспроможності на зовнішньому ринку (так звані субсидії).

Для вітчизняних виробників є ще і третя альтернатива. Якщо імпортні товари ввозяться в таких кількостях, що це
створює істотну загрозу розвитку вітчизняної промисловості, в багатьох країнах вітчизняні виробники можуть
почати спеціальні процедури, результатом яких може стати обмеження імпорту таких "небезпечних" товарів,
причому не тільки шляхом підвищення мита, але й через кількісні обмеження.

Складність полягає в тому, що в різних країнах використовуються різні підходи до визначення таких понять, як
"істотна загроза вітчизняним виробникам", "демпінг" і т.ін.




© 2007-2017 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel