Реклама

Замовити реферат


От партнёров

Интересное

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Контрольна з міжнародної економіки» (ID:1)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   22 кб.

З 1995 р. діють три угоди, що разом часто називають "Антидемпінговим кодексом COT":

- Угода про застосування Статті VI ГАТТ (про антидемпінг);

- Угода про субсидії і компенсаційні заходи;

- Угода про спеціальні заходи.

Участь у цих угодах є обов'язковою умовою членства у СОТ.

Угода про застосування Статті VI ГАТТ (про антидемпінг) і Угода про субсидії і компенсаційні заходи дозволяють
застосування антидемпінгових і компенсаційних мит для захисту вітчизняних виробників. Проте при цьому повинні
бути дотримані дві умови:

1) здійснення несправедливої торгової практики, тобто:

- продаж товарів нижче справедливої ціни, або

- продаж товарів, щодо яких у країні експорту діють субсидії, заборонені за правилами СОТ, або субсидії, що не
заборонені СОТ, але до яких країни імпорту можуть застосовувати компенсаційні заходи;

2) результатом такої "несправедливої практики" є:

- збитки вітчизняних виробників, або

- негативні торгові ефекти для вітчизняних виробників.



5. Європейська валютна система ЕКЮ


Головна сучасна тенденція розвитку світових економічних відносин пов'язана з поширенням інтеграційних
процесів, які охоплюють не лише економічні зв'язки, а й національні грошові системи держав. Вплив світових
інтеграційних процесів на трансформацію національних грошових систем найяскравіше проявляється в Європі,
особливо в Європейському співтоваристві, де з 1 січня 1999 р. у безготівковий обіг було введено нову грошову
одиницю - євро. Вона замінила ЕКЮ (у перспективі замінить національні грошові знаки) та стала єдиною валютою
країн Європейського валютного та економічного союзу, котрий завершить формування в країнах ЄС єдиного
внутрішнього ринку товарів, послуг, капіталу.

З 1 січня 2002 р. передбачалося введення паралельного обігу національних грошових знаків та євро, а з 1 липня
того самого року відбулася поступова заміна ними національних грошових одиниць.

Для вирішення валютних проблем створено Європейський центральний банк у Франкфурті-на-Майні. Національні банки
дер-жав-членів будуть лише реалізовувати валютну політику, а не визначати її.

Створення Європейського валютного та економічного союзу є завершальним етапом у розвитку західноєвропейського
інтеграційного процесу. Початок цьому процесу поклав підписаний 25 березня 1957 р. Римський договір про
створення Європейського економічного союзу (його друга назва - "Спільний ринок") та продовжили Маастрихтські
угоди, які проголосили створення Європейського союзу. Тоді до його складу входили шість країн: Франція,
Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. За більш ніж 40 років, що минули після 1957 p., процес
інтегрування в Європі, незважаючи на чималі труднощі та суперечності, в цілому з успіхом розвивався як вшир
(кількість повноправних країн-чле-нів збільшилась до 15), так і вглиб (за спрямованістю до головної цілі -
формування єдиного економічного простору, в якому незалежно від національних кордонів відбувається вільний рух
товарів, капіталів та людей, а також діють рівні для всіх суб'єктів господарювання умови конкуренції на
спільному ринку).



6. Міжнародний валютний фонд СДР (спеціальні права

запозичення)


Міжнародний валютний фонд (МВФ) був заснований у 1944 р. на конференції світових лідерів у Бреттон-Вудсі.
Головне завдання Фонду полягало в тому, щоб нормалізувати національну монетарну політику 30-х років у
повоєнний період. Будівництво доріг, мостів, комунікацій, енергетичних систем та інших основних бз'дівельних
споруд, зруйнованих війною в Європі, покладалося на Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Якщо Світовий банк надає позики країнам, що розвиваються, то до послуг і ресурсів МВФ можуть звертатися всі
держави. З огляду на те, що міжнародна торгівля й інвестиції мають глобальний характер, кожна країна купує і
продає іноземну валюту для фінансування експорту й імпорту. МВФ здійснює моніторинг таких угод і проводить
консультації з краінами-членами щодо шляхів створення гнучкої стабільної монетарної системи. МВФ також
пропонує надання технічної допомоги на рівні макроекономічного менеджменту і розширює фінансову допомогу
країнам, що взяли на себе зобов'язання змінити економічну політику.

Головний напрямок діяльності МВФ полягає в розробленні економічної політики. Фонд стежить за монетарною і
фінансовою політикою своїх членів у тих аспектах, що можуть вплинути на їхню можливість фінансувати свій
імпорт і експорт, тобто на "платіжний баланс". Фонд розробляє рекомендації під час регулярних консультацій з
урядовими чиновниками щодо того, які заходи необхідно вживати в політиці, щоб запобігти проблемам у
майбутньому. Він надає позики країнам-членам, котрі мають короткочасні проблеми, пов'язані з зовнішніми
платежами. Фонд прагне досягти повної конвертованості валют країн-членів у межах гнучкого курсу валют, що
набрав чинності в 1973 р.

У 1969 році МВФ створив "спеціальні права запозичення" (СПЗ). СПЗ - штучна "валюта", курс якої формується на
основі декількох конвертованих валют (долара США, фунта стерлінгів, німецької марки, французького франка,
японської єни). Оскільки МВФ має можливість контролювати пропозицію СПЗ, він у такий спосіб може стати
міжнародним макроекономічним регулятором. Багато країн, у тому числі США, виступали і виступають проти цього,
і попит на СПЗ завжди відставав від зростання світової торгівлі. З іншого боку, останнім часом зростає
підтримка збільшення ролі СПЗ із боку таких країн, як Японія.



7. Регіональні економічні комісії ООН та їх внесок у процес світової та регіональної економічної інтеграції


Регіональні економічні комісії ООН представлені Європейською економічною комісією, економічною комісією для
Африки, для Латинської Америки і Карибського басейну, для Азії і Тихого океану, для Західної Азії.

Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК) - заснована в 1947 р. як тимчасовий орган ООН з 5-літнім терміном
повноважень з метою сприяння економічному відродженню післявоєнної Європи. З 1951 р. - ЄЕК одержала статус
постійного органа ООН. Керівний орган ЄЕК - чергова щорічна сесія, секретаріат розташований у Женеві.
ЄЕК сприяє розвиткові торгівлі, науково-технічного співробітництва. У складі ЄЕК цілий ряд галузевих комітетів
- з питань сільського господарства, хімії і т.д. - усього біля півтора десятка. В останні роки ЄЕК зосередила
свою увагу головним чином на проблемах екології, особливо трансграничного характеру, в області ефективного
використання енергії (програма "Енергетична ефективність у 2000 році), в області транспорту (з позицій
екології) і лісових ресурсів.

Економічна комісія для Африки (ЕКА) – створена в 1958 р. з метою надання сприяння африканським народам у
вивченні й аналізі проблем розвитку Африканського континенту. ЕКА розробляє заходи щодо економічного розвитку
даного регіону, надає консультативні послуги відповідно до запитів країн-членів. Вищий орган - щорічні сесії
Комісії, у перерві керівництво здійснюється через Виконавчий комітет. ЕКА має чотири субрегіональних
відділення - для Північної Африки - у м.Танжері (Марокко), для Західної Африки - у м.Ниамее (Нігер), для
Східної Африки - у м.Лусаке (Замбія), для Центральної Африки - у м.Кіншасі (Заїр). В останні роки ЕКА сприяла
в рамках консультативних технічних послуг в області боротьби з посухою, створення проектів в області іригації,
підготовки кадрів. Бюджет ЕКА є в останні роки вище, ніж в інших комісій. Так, у 1992-93 р. він склав 72,1
млн. дол.

Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського басейну (ЕКЛАК) створена в 1948 р. Вищий орган -
сесія, скликувана один раз у два роки, у період між сесіями - Комітет у складі представників усіх 40
країн-членів - Латинської Америки, а також США, Канади, Великобританії, Франції, Голландії, Іспанії. У складі
ЕКЛАК діють постійні органи - Комітет з економічного співробітництва країн Центральної Америки, Комітет з
розвитку і співробітництва країн Карибського району, Комітет з торгівлі, Комітет Урядових експертів. Основні
напрямки роботи ЕКЛАК багато в чому схожі на ті, які уже відзначалися вище, бюджет приблизно такий же, як і в
ЕКА.




© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel