Вступ 3
1. Конфуцій і конфуціанство про людину. 4
2. Даосизм як протиставлення конфуціанству. 8
3.
Моральні принципи буддизму 12
Висновки 15
Література 16
Вступ
В науці прийнято відносити філософсько-етичні погляди, які зародилися на теренах стародавнього Китаю, до східного типу мислення. Причому це вірно не тільки для далеких історичних епох, але й стосовно наших часів. Говорячи про східний тип філософствування, мають на увазі, що вона не така, як наша – західна, європейська. Різниця розпочинається не тільки на світоглядному рівні, тобто в ході розмірковувань про природу та будову Всесвіту, а й на рівні людини – особливо стосовно її морально-етичних поглядів.
Дана робота присвячена висвітленню основ етичних поглядів Китаю, який пройшов значний за часом і змістом етап розвитку у стародавні часи, і через те, напевно, ця країна має найбільший та найтриваліший з усіх держав історичний шлях цивілізованого розвитку. Складність вивчення цієї теми обумовлена тим, що протягом свого існування у давні часи, Китаю неодноразово доводилося змінювати світоглядні та релігійні уявлення в масштабі усього
суспільства. Конфуціанство, даосизм і буддизм є вченнями, які по черзі панували в суспільній свідомості китайського народу.
Моральні принципи також зазнавали деяких змін, і через те, ці основні віровчення знаходилися в певному протистоянні між собою.
Висновки
Основні напрями філософсько-етичного мислення стародавнього Китаю свідчать про виняткову важливість гуманітарного чинника. Вони визнавали людину за вінець природи і ставили її врівні з небом і землею; у цій космічній тріаді людина, як зв'язуюча ланка, обумовлювала єдність світу. Нескороминущі
цінності загальнолюдської моралі про початкову доброту людської природи викладені в ідеях першої релігійної системи Китаю – конфуціанстві.
Разом з конфуціанством в давньому Китаї набули значного поширення і інші світоглядно-моральні течії релігійно-філософського осмислення світу та людина, добра і зла: даосизм і буддизм, які всі разом створюють основу східного філософського етичного світогляду.
Східна думка, до якої відноситься філософія давнього Китаю, є більш емоційно-етичною, ніж раціонально-логічною. Вона виходить від безпосереднього етичного сприйняття життя, не протиставляючи останнє з її власною метою. Східні, а значить і китайські мислителі, не сумнівалися в наявності тісного зв’язку не тільки між природою і людиною, але і між суспільними явищами і людськими вчинками, з одного боку, і природними феноменами – з іншого. Вони напряму виводили порядок і спокій в суспільстві із вчинків, поведінки людей відповідно природним законам.
Філософська думка Китаю, як і його найбільш відомих представників Конфуція і Лао-цзи, спрямована на пізнання людини, відношення їх між собою, на аналіз моральних принципів сім’ї і держави. Основним змістом їх розмірковувань є спроби проникнути в сутність людини не за допомогою науки, а безпосередньо інтуїтивно. Науку вони вважають безсильною в області моралі. Подібна спрямованість притаманна як Китаю, так і Індії і, скоріш за все, всьому Сходу.
>>>>
У нас Ви маєте можливість